Pravnik.com.uaТвоя нарадча кімната ;)

Податкове застереження в договорі - чи є така вимога контрагента законною.

 
Сообщения: 93
Зарегистрирован: 08.10.2018

Податкове застереження в договорі - чи є така вимога контрагента законною.

Сообщение #1 AndreyPravnik » 13.11.2018, 12:53

У договірні практиці дуже поширеним є наявність Податкових застережень, які зобов'язують 1 із сторні зарєструвати податкові накладні у строк який передбачений Податковим кодексом України (далі - ПКУ), або встановлють інший строк, який зазвичай менший ніж той, що передбачений в ПКУ (15 календарних днів).


Стосовно такого застереження в договорі можна наполягати на його виключенні із проекту договору, або зміни цього застереженя до такого яке прописане в ПКУ. Аргументувати таку зміну/виключення наступним:


Господарські договори регламентують порядок виконання господарських зобов’язань, а не податкових. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених ГКУ, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.


Згідно із ч. 2 ст. 1 ЦКУ до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.


Штрафні санкції, передбачені договором, застосовуються у разі винних дій контрагента та лише стосовно невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання, а не правил ведення податкового обліку господарських операцій.
Питання щодо відповідальності за порушення податкового законодавства врегульовано гл. 11 р. ІІ ПКУ.


Відповідно до п. 109.1 ПКУ податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У п. 109.2 ПКУ зазначено, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 110 ПКУ визначені особи, які притягаються до відповідальності за вчинення правопорушень. У п. 110.1 ПКУ зазначено, що платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Порядок ведення та оформлення господарської діяльності і порядок сплати податків, а також податкова відповідальність встановлена різними правовими нормами: укладання договору поставки товару та договірні відносини регулюються та встановлюються відповідно до ГКУ та ЦКУ, а податкові зобов’язання (а також штрафні санкції) регулюються ПКУ і встановлюються між платником податків та відповідним бюджетом (за забезпечення якого відповідає контролюючий орган).

Так, згідно з
п
п. 14.1.39 ПКУ грошове зобов'язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Якщо за договором поставки із контрагентом буде донараховано податкові зобов’язання та штрафні санкції при податковій перевірці підприємства, відповідальність за порушення податкового законодавства буде нести сам платник податків, якого перевіряють на дотримання податкового законодавства.


Договірне регулювання відповідальності за порушення податкового законодавства або перекладення відповідальності на контрагента ПКУ не передбачено.


Оскільки предметом господарського зобов’язання є обов’язок вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), правильне відображення контрагентом результатів господарської операції в податковому обліку не є предметом господарського зобов’язання, тому включення до господарського договору відповідальності продавця за наслідки податкових перевірок покупця та застосування до продавця відповідних штрафних санкцій не відповідає суті господарських правовідносин та не передбачено податковим законодавством. Податковим законодавством передбачені засоби впливу на контрагента у разі ненадання ним податкової накладної покупцю або при порушенні правил заповнення податкової накладної або її реєстрації.


Тому такі умови проекту договору передбачені пунктами ______є не прийнятними, а відповідно підлягають видаленню, до того ж має місце нерівна відповідальність Сторін договору, що не відповідає вимогам ст.1, п.6 ст.3 та п.3 ст. 509 ЦК України. Крім того, слід зазначити, що саме по собі «абстрактне право» сторін включати за взаємною згодою до договору будь-який розмір пені або штрафу не означає, що сторони договору мають право не виконувати вимоги ст.13 ЦК України, згідно якої факт наявності в договорі нерівної відповідальності є нічим іншим як зловживанням правом. А зловживання правом у свою чергу порушує вимоги ст.627 ЦК України про свободу договору, згідно вимог якої, під час укладення договору сторони мають поєднати свої інтереси.
Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних встановлено п.201.10 ст.201 ПКУ. Реєстрація платниками ПДВ податкових накладних в ЄРПН має здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вони складені.

 
Сообщения: 93
Зарегистрирован: 08.10.2018

Сообщение #2 AndreyPravnik » 13.11.2018, 12:54

Відповідно до Податкового кодексу України, Постачальнику встановлюється наступна відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної, допущення помилок тощо:

Стаття 120-1. Порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної
120-1.1. Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Добавлено спустя 21 секунду:
У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються

 
Сообщения: 93
Зарегистрирован: 08.10.2018

Сообщение #3 AndreyPravnik » 13.11.2018, 12:55

Усі податкові обмовки у договорі (застереження або умови) про штрафи пов’язані із податковими накладними, податками, податковими шрафами тощо є не законними, замовники мають їх вирішувати. Отже усі питання щодо податкових накладних та фіктарів вирішуються згідно податкового законодавства, а не умовами господарського договору.


Наразі набуло поширення включення до текстів договорів про надання послуг умови про реєстрацію податкових накладних постачальником послуг, ба більше – переводити їх у ранг обов'язків постачальника за договором. При цьому в договорі про надання послуг сторони передбачають господарсько-правову відповідальність контрагента за невиконання вказаного обов'язку. Чи правомірно це – розглянемо на прикладі вирішення подібної ситуації ВС у справі № 908/3565/16 від 02.05.2018 р.


Так, за договором про виконання робіт із технічного обслуговування Виконавець зобов'язався провести звірку взаєморозрахунків із Замовником. Зокрема, окремим пунктом договору передбачалось, що у випадку відсутності реєстрації податкової накладної в Реєстрі Виконавець зобов'язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі подвійної суми ПДВ, вказаної в такій податковій накладній. У рішенні не уточнюється, але з опису цієї справи вбачається, що Замовник не отримав податковий кредит, передбачений ПКУ, внаслідок порушення Виконавцем свого обов'язку.

Позиція ВС ґрунтується на положеннях Господарського кодексу України (далі – ГКУ) та передбачає таке. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання внаслідок невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. ст. 218, 230 ГКУ). А отже, штрафні санкції можуть нараховуватись лише на неналежне виконання основних зобов'язань за договором.


ВС зауважив, що обов'язок зі складання та реєстрації податкових накладних у Реєстрі виникає у Виконавця саме на підставі податкового законодавства і не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин із податкових на господарські.
Таким чином, суд дійшов висновку, що порушення вищевказаного обов'язку Виконавцем не є правопорушенням у сфері господарювання, а це виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій за договором про надання послуг.


Вернуться в Налоговое право



Кто сейчас на форуме

Сейчас этот раздел просматривают: 1 гость