Сторінка 1 з 1

Задачі з Екологічного права ( + Відповіді )

Повідомлення #1Додано: 04.11.2018, 23:36
Pravnik
Завдання 1.
Дайте визначення поняттям:
Об’єкт екологічної небезпеки у сільському господарстві - землі, надра, води, ліси, атмосферне повітря
Джерело екологічної небезпеки у сільському господарстві - різні види діяльності людини, що пов’язані з носіями (чинниками) біологічної небезпеки: живими макро- і мікроорганізмами, у тому числі що зазнали змін внаслідок людської діяльності.
Суб’єкти забезпечення екологічної безпеки у сільському господарстві:
1) Громадяни України
2) Фізичні особи
3) Юридичні особи.
4) Держава.

Завдання 2.
Яким нормативно-правовим актом закріплений обов’язок держави забезпечувати екологічну безпеку у сільському господарстві?
1) Постанова ВРУ «Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» від 05.03.1998 № 188/98-ВР.
2) ЗУ «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», Стратегія від 21.12.2010 № 2818-VI
3) Про забезпечення розроблення програм охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та [...] - Кабінет Міністрів України; Розпорядження від 17.08.1998 № 671-р

Завдання 3.
Назвіть систему органів державної виконавчої влади, які здійснюють нагляд та контроль у сфері забезпечення екологічної безпеки у сільському господарстві
  • Мінагрополітики України,
  • Міністерство екології,
  • Держкомзем
Завдання 4.
Вирішіть задачу
В одному із сіл Рівненської області у фермерському господарстві «Основа» виявлено 50 хворих на сказ корів.
Заступник Голови державного санітарного інспектора України Кирпа М. на сесії районної ради повідомив, що під час попереднього розслідування виявлено зв’язок між захворюванням великої рогатої худоби і випадками звернень до медичних установ громадян з декількох сіл цього та інших районів області.
Було виявлено факти, що в цеху фермерського господарства «Основа» було перероблено та поступило в продаж в магазини області м’ясо корів та продукти з нього.
Внаслідок терміново проведених заходів більшу частину його продукції було вилучено і знищено.
Однак громадянин Уваров Р., сім’я якого постраждала внаслідок вживання копченої ковбаси, виготовленої в ФГ «Основа», звернувся до суду з позовом про відшкодування витрат на медичне та санаторно-курортне лікування його сім’ї, відшкодування моральної шкоди. У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що шкода позивачу та членам його сім’ї була заподіяна без вини працівників ФГ, які після отримання відомостей про захворювання худоби вжили всіх необхідних заходів щодо вилучення і знищення зараженого м’яса. Крім того, ФГ й так зазнало значних збитків внаслідок епізоотії.

1. Окреслити коло суспільних відносин, що склались.
Відповідно до умов задачі можна визначити, що загалом враховуючі всі обставини тут присутні:
- Господарські
- Екологічні природоохоронні
- Адміністративно-процесуальні

2. Дати характеристику правового регулювання забезпечення екологічної безпеки при виробництві сільськогосподарської продукції.
Організаційно-правовий зміст економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції включає в себе систему нормативно-правових актів, які регулюють економіко-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції та спеціально уповноважених державних органів, які здійснюють реалізацію вимог правових норм шляхом проведення превентивних та ліквідаційних заходів.
Переважаюча частка норм законодавства України щодо регулювання конкретно безпеки сільськогосподарської продукції врегульовує питання якості та безпеки продуктів харчування та залишає поза сферою регулювання харчову продукцію домашнього виробництва.
Інституційну підсистему економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції складають органи загальної та спеціальної компетенції.

3. Чи підлягає позов задоволенню?
Так, позов має бути задоволеним, адже відповідальність за якість та можливі неприйнятні наслідки використання продукції підприємства лежить саме на підприємстві (виробнику). За якістю та іншими показниками прийнятності худоби до переробки та споживання мали слідкувати також і виробники м’яса. Проте у будь-якому випадку, в результаті споживання саме продукції ФГ «Основа», постраждали люди, а відтак вони мають право на відшкодування.
У свою чергу, ФГ «Основа» можуть позиватись до постачальника худоби за нанесені збитки у результаті використання худоби постачальника.

Повідомлення #2Додано: 04.11.2018, 23:39
Pravnik
Вирішіть задачу:
В результаті виходу з ладу високонапірних насосів на території Київської напірної станції ПАТ «АК «Київводоканал» відбувся скид 1200 куб. м. міських каналізаційних стічних вод в р. Либідь, а потім і в р. Дніпро. Неочищені стічні води, окрім запаху, містили хлориди, сульфати, нітрати, цинк, нафтопродукти, фекалії та бруд. Це спричинило також забруднення території навколо напірної станції, відкритих водойм, в яких почала гинути риба та інші прісноводні тварини.
У ході розслідування з’ясувалось, що аварія трапилась внаслідок переповнення Правобережного розвантажувального колектору та виливу стічних вод через камеру № 12 на поверхню. До того ж, не було здійснено запобіжних заходів по захисту цоколя будівлі насосної станції від проникнення вод в середину насосної станції.
За висновком комплексної еколого-санітарно-медичної експертизи навколишньому природному середовищу (водним, рибним, земельним ресурсам) було нанесено шкоду в розмірі 50 000 000 грн.
Природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду з позовом до ПАТ «АК «Київводоканал». У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що аварія сталися без вини працівників підприємства внаслідок недостатнього фінансування підприємства, застарілості обладнання.
Визначить, хто несе ризик аварій на подібних об’єктах комунальної інфраструктури?

Відповідальність несе суб’єкт, який допустив подальшу експлуатацію конструкцій та обладнання, що через об’єктивну оцінку могло бути зруйноване через застарілість. Тобто такий суб’єкт допускав можливість настання тяжких наслідків, проте не доклав необхідних зусиль щодо попередження аварії або зняття з себе відповідальності шляхом належного інформування про стан обладнання та конструкцій до керівництва. Таким чином, відшкодовувати заподіяну шкоду буде суб’єкт, у власності якого перебуває Київська напірної станція ПАТ «АК «Київводоканал».