Сторінка 1 з 1

Правові підстави, що імовірно не дозволяють розділити особовий рахунок на оплату ЖКП

Повідомлення #1Додано: 12.11.2018, 11:01
Pravnik
Код: Виділити все
Питання поділу квартири між співвласниками та виділ часток в натурі вирішується в судовому порядку.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавець - це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до статті 319 ЦКУ, власність зобов'язує.

Стаття 151 Житлового кодексу УРСР (далі – «ЖК УРСР») зазначає, що Громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Статтею 156 ЖК УРСР визначено обов’язок повнолітніх членів сім'ї власника брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.

Відтак, Закон визначає зобов’язання щодо спільної участі усіх співвласників у витратах на утримання будинку і прибудинкової території як солідарний обов’язок.

Зокрема, статтею 541 ЦКУ визначено, що солідарний обов’язок пов'язаний із неподільністю предмета зобов’язання.
За умовами договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій предметом зобов’язання, пов’язаним з володінням квартири або її частки в багатоквартирному будинку є спільне майно, що має утримуватись, а саме: прибудинкова територія, допоміжні приміщення будинку, конструктивні елементи та внутрішьобудинкові системі, горища та інше, а не сама квартира.

Стаття 544 ЦКУ все ж таки надає змогу вирішити питання щодо права особи, яка виконала солідарний обов’язок, на зворотною вимогу до решти солідарних боржників. За змістом цієї статті вбачається, що Боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов'язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.

Отже, Законом визначена обов’язковість усіх співвласників квартири брати участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, незалежно від розміру їх частки співвласника багатоквартирного будинку та виділу таких часток в натурі.

Предметом зобов’язання, пов’язаним з володінням квартири або її частки в багатоквартирному будинку є спільне майно, що має утримуватись. Тобто поділ або виділ в користування співвласників окремих кімнат квартири не є підставою для зміни або зменшення розміру витрат співвласників, пов’язаних з утриманням будинку та прибудинкової території.
Законом прямо передбачена наявність солідарного обов’язку утримувати спільне майно будинку та належної до нього прибудинкової території.

Виходячи з вищесказаного, обов’язковість участі співвласників в витратах на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та порядок вирішення фінансових питань між співвласниками вже є прямо передбаченими на законодавчому рівні. Надання кожному співвласнику у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності, не є достатньою підставою для укладання окремих договорів про надання відповідних послуг.

Позовні вимоги позивача мали б стосуватися не необхідності укладення окремих договорів з Підприємством, а лише забезпечення зворотної вимоги (регресу) до кожного з решти солідарних боржників.

Відтак, умови договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не можуть бути змінені у разі появи вище викладених підстав.

Також інформуємо, що наразі будинок за адресою: АДРЕСА_1 обслуговується Підприємством відповідно до укладених з мешканцями договорів стосовно утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуг з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі вивезення побутових відходів за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладені за правилами, визначеними цим Законом (пункт 3 розділу VI Закону № 2454-VIII).

Разом з тим, відповідно до частин 1, 2 та 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 9 листопада 2017 року, предметом нових або переукладених договорів буде вже не утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а саме управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі – «Управління»).

У разі укладання договору щодо Управління за вимогами нового Закону, відповідно до статті 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», це передбачатиме необхідність проведення загально будинкових зборів для вирішення питання призначення ЖЕК № саме управителем та погодження умов договору.

Водночас, договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію нового Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами.

Загалом це означає, що неможливо заключити договори з окремими мешканцями будинку щодо управління, в той час як інші співвласники багатоквартирного будинку будуть споживачами послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.