У договірні практиці дуже поширеним є наявність Податкових застережень, які зобов'язують 1 із сторні зарєструвати податкові накладні у строк який передбачений Податковим кодексом України (далі - ПКУ), або встановлють інший строк, який зазвичай менший ніж той, що передбачений в ПКУ (15 календарних днів).
Стосовно такого застереження в договорі можна наполягати на його виключенні із проекту договору, або зміни цього застереженя до такого яке прописане в ПКУ. Аргументувати таку зміну/виключення наступним:
Господарські договори регламентують порядок виконання господарських зобов’язань, а не податкових. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених ГКУ, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно із ч. 2 ст. 1 ЦКУ до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Штрафні санкції, передбачені договором, застосовуються у разі винних дій контрагента та лише стосовно невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання, а не правил ведення податкового обліку господарських операцій.
Питання щодо відповідальності за порушення податкового законодавства врегульовано гл. 11 р. ІІ ПКУ.
Питання щодо відповідальності за порушення податкового законодавства врегульовано гл. 11 р. ІІ ПКУ.
Відповідно до п. 109.1 ПКУ податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У п. 109.2 ПКУ зазначено, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 110 ПКУ визначені особи, які притягаються до відповідальності за вчинення правопорушень. У п. 110.1 ПКУ зазначено, що платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Порядок ведення та оформлення господарської діяльності і порядок сплати податків, а також податкова відповідальність встановлена різними правовими нормами: укладання договору поставки товару та договірні відносини регулюються та встановлюються відповідно до ГКУ та ЦКУ, а податкові зобов’язання (а також штрафні санкції) регулюються ПКУ і встановлюються між платником податків та відповідним бюджетом (за забезпечення якого відповідає контролюючий орган).
Так, згідно з
пп. 14.1.39 ПКУ грошове зобов'язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності
Якщо за договором поставки із контрагентом буде донараховано податкові зобов’язання та штрафні санкції при податковій перевірці підприємства, відповідальність за порушення податкового законодавства буде нести сам платник податків, якого перевіряють на дотримання податкового законодавства.
Договірне регулювання відповідальності за порушення податкового законодавства або перекладення відповідальності на контрагента ПКУ не передбачено.
Оскільки предметом господарського зобов’язання є обов’язок вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), правильне відображення контрагентом результатів господарської операції в податковому обліку не є предметом господарського зобов’язання, тому включення до господарського договору відповідальності продавця за наслідки податкових перевірок покупця та застосування до продавця відповідних штрафних санкцій не відповідає суті господарських правовідносин та не передбачено податковим законодавством. Податковим законодавством передбачені засоби впливу на контрагента у разі ненадання ним податкової накладної покупцю або при порушенні правил заповнення податкової накладної або її реєстрації.
Тому такі умови проекту договору передбачені пунктами ______є не прийнятними, а відповідно підлягають видаленню, до того ж має місце нерівна відповідальність Сторін договору, що не відповідає вимогам ст.1, п.6 ст.3 та п.3 ст. 509 ЦК України. Крім того, слід зазначити, що саме по собі «абстрактне право» сторін включати за взаємною згодою до договору будь-який розмір пені або штрафу не означає, що сторони договору мають право не виконувати вимоги ст.13 ЦК України, згідно якої факт наявності в договорі нерівної відповідальності є нічим іншим як зловживанням правом. А зловживання правом у свою чергу порушує вимоги ст.627 ЦК України про свободу договору, згідно вимог якої, під час укладення договору сторони мають поєднати свої інтереси.
Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних встановлено п.201.10 ст.201 ПКУ. Реєстрація платниками ПДВ податкових накладних в ЄРПН має здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вони складені.
Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних встановлено п.201.10 ст.201 ПКУ. Реєстрація платниками ПДВ податкових накладних в ЄРПН має здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вони складені.