Pravnik.com.uaЖиття переможе смерть, а світ – темряву.

ЖЕК відмовив у складанні акту про затоплення через відсутність укладеного договору

Аватар
 
Повідомлення: 281
Зареєстрований: 05.10.2018
Звідки: Київ
Специализация: Захист прав споживачів

ЖЕК відмовив у складанні акту про затоплення через відсутність укладеного договору

Повідомлення #1 Pravnik » 27.11.2018, 08:12

Вхідні дані:
ОСОБА_1 звернулася до ЖЕК з вимогою скласти акт про затоплення, що відбулося в її квартирі. Проте, ЖЕК виходячи з відсутності договору на утримання будинку з ОСОБА_1 відмовив у складанні відповідного акту. Адвокат ОСОБА_1 звернуся до ЖЕК з проханням повторно розглянути заяву своєї клієнтки, у якості аргументів зазначивши те, що ЖЕК нібито є балансоутримувачем будинку.


Відповідь:
Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Це ж саме закріплено в ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», а саме: власники квартир багатоквартирних будинків і житлових приміщень є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою та зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку та при будинкової території відповідно до своєї частки в майні будинку чи гуртожитку.

При цьому, у Рішеннях Конституційного Суду України від 02.03.2004 №4-рп/2004 та від 09.11.2011 №14-рп/2011 окремо наголошується, що підтвердження права власності на допоміжні приміщення, конструктивні елементи будинків і зовнішнього благоустрою не вимагають додаткових дій із боку власників квартир, незалежно від способів отримання права власності на квартири (під час приватизації чи в разі здійснення цивільно-правових угод).

З метою врегулювання відносин, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, прийнято Закон України № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року, згідно з яким власники квартир і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільне майно багатоквартирного будинку - спільна сумісна власність співвласників (ч. 1 ст. 5 Закону № 417-VIII)
.
Як вбачається з положень вищевказаного закону, багатоквартирний будинок перебуває у спільній сумісній власності власників квартир і нежитлових приміщень.

Отже, управління багатоквартирним будинком, відповідальність і ризики, що виникають при цьому, покладаються на плечі співвласників - власників квартир і нежитлових приміщень. Таким чином, контроль за багатоквартирним будинком здійснюється його власником - власниками усіх квартир і нежитлових приміщень, а за їх рішенням функції (всі або частина) з управління можуть передаватися управителю (ч. 1 ст. 9 Закону № 417-VIII).

Саме тому ні держава, ні територіальна громада, ні житлово-експлуатаційні організації, ні інші суб'єкти господарювання не можуть бути «балансоутримувачем», якщо вони не є одноосібними власниками всього будинку, закріпивши за собою право власності на всі житлові і не житлові приміщення будинку.

Окрім цього повідомляємо, що акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) (далі – «Акт») дійсно може бути складений виконавцем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. Проте, додаток 4 до пункту 2.3.6 Правил, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» визначає, що Акт може бути складений членами комісії представників організації, яка саме відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання.

Разом з тим, філологічний, телеологічний та логічний спосіб тлумачення норм права дозволяє зробити висновок про те, що складання відповідних Актів не є обов’язком Підприємства, з яким не укладено належних договорів про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій (далі – «Договір»).

Додатково повідомляємо, що статтею 322 Цивільного кодексу України (далі – «ЦКУ») визначено обов’язок утримувати майно, що належить власнику, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, саме згадана стаття встановлює презумпцію обов'язку власника нести всі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна (в тому числі спільного майна – будинку та прибудинкової території).

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону № 2189-VIII).

Відповідно до Постанови Верховного суду України від 20 квітня 2016 року № 6-2951цс15, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону № 1875-IV).

Про відповідну необхідність укладання Договору було повідомлено ОСОБА_1 листом № від ДАТА_1, проте належний обов’язок власника приміщення стосовно укладання відповідної угоди та понесення витрат на утримання спільного майна будинку не був виконаний. В порушення законних вимог щодо необхідності укладання Договору та обов’язку сплати послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, а саме в порушення вимог Закону № 2189-VIII, Закону № 1875-IV, Закону № 686-XIV, ЦКУ, Наказу Мінрегіону України від 27.07.2018 № 190 та абзацу 3 статті 13 Конституції України, власник приміщення № за адресою: АДРЕСА_1 відмовився укладати відповідну угоду.

Саме тому ЖЕК у відповідь на звернення № від ДАТА_2 року було відмовлено у складанні відповідного Акту з причин відсутності укладеного договору на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

Аватар
 
Повідомлення: 281
Зареєстрований: 05.10.2018
Звідки: Київ
Специализация: Захист прав споживачів

Повідомлення #2 Pravnik » 12.02.2019, 09:37

Продовження. Ухвала суду
"про бездіяльність юридичної особи та стягнення моральної шкоди"


Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з цивільним позовом до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора» про бездіяльність юридичної особи та стягнення моральної шкоди, мотивуючи його тим, що ДАТА_1 в системі центрального опалення та водопостачання в будинку № 3-а по вул. АДРЕСА у м. МІСТО стався прорив труби теплопостачання, як наслідок затоплено нежитлове приміщення № 0, яке належить позивачці на праві приватної власності. Для складення відповідного акту, ОСОБА_1 звернулась до КП «ЖЕК», проте останнім було відмовлено позивачці в складанні акту про залиття через відсутність договору між сторонами про надання послуг. Позивачка вважає відмову відповідача неправомірною, тому просила зобовязати КП «ЖЕК» скласти акт про затоплення та стягнути на її користь 5 000 грн. моральної шкоди. Крім того позивачка зазначає про порушення її прав як споживача послуг, а тому просила звільнити її від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Подана заява не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України.

Позивачка при зверненні до суду з вказаним позовом не сплатила судовий збір та просила звільнити її від сплати в силу ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про судовий збір».

Частиною 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Суд звертає увагу позивачки, що зазначеним вище законом регулюються відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

В даному випадку, відносини між сторонами по справі не є відносинами між споживачем та надавачем послуг, а тому позивачці слід сплатити судовий збір.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви майнового характеру справляєтеся судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом пяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи виявлені недоліки, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху надавши строк для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора» про бездіяльність юридичної особи та стягнення моральної шкоди залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.


Повернутись в Житлово-комунальні послуги



Хто зараз на форумі